Малокутове рентгенівське розсіяння (SAXS, від англ. small-angle X-ray scattering) - – це неруйнівний метод дослідження наноструктур в рідинах та твердих тілах. Даний метод має переваги у використанні перед широко застосованими методами мікроскопії , такими як атомно-силова мікроскопія та трансмісійна електронна мікроскопія, адже на відміну від останніх SAXS надає не лише локальну, а й інтегральну інформацію про зразок. Принцип роботи базується на явищі розсіяння світла: джерело випромінює рентгенівський промінь, який взаємодіє із електроном зразку і розсіюється на ньому. Розсіяння рентгенівських променів працює при різних кутах й ,чим більшими є частинки, тим меншим є кут розсіяння. У малокутовому рентгенівському розсіюванні аналізується розсіяння під кутами, які зазвичай менші 100 для дослідження наночастинок, що мають характерні розміри D ∈(1;100)нм. Параметри наноматеріалів, які можна визначати за допомогою SAXS це форма, розміри, внутрішня структура, кристалічність, пористість, орієнтація та упорядкованість. Унікальними особливостями зазначеного методу є можливість проводити дослідження біомолекул у фізіологічних умовах (BioSAXS), а також простота у підготовці зразків.
Крім цього, дана стаття містить короткий опис інших методів досліджень, таких як GISAXS (рентгенівський промінь падає під дуже малим кутом (ледь торкається), для дослідження тонких плівок) та WAXS (великокутове ренгенівське розсіяння, дослідження наноструктур, розміри яких d<1нм).
Застосування методу малокутового рентгенівського розсіяння: вивчення та аналіз біологічних матеріалів (білки, жири), дисперсних систем, емульсій, поверхнево-активних речовин, металів, полімерів, волокон, каталізаторів та інш.